Каталог статей

Уже стало доброю традицією, коли ми, як колись наші далекі предки, вже в лютому починаємо випроводжати Зиму і закликати на нашу землю красуню Весну.
За народним повір’ям, саме в цей час зима вперше зустрічається з весною. Звичайно, ще можливі морози, снігопади, навіть хурделиці, а все ж, як кажуть у народі, „по Стрітенні – по зимі”, бо ж „зима в цей день вирушає туди, де було літо, а літо – де була зима”.
Для нас це свято є ще однією нагодою зустрітися з рідними і близькими людьми, поспілкуватися з ними, приділити увагу дітям, побажати один одному міцного здоров’я, сімейного благополуччя, добра, щастя і злагоди, повеселитися.
Зима — прекрасна пора року, проте вона цьогоріч є особливою і запам’ятається всім тріскучими морозами та щедрими снігами. Аж ніяк вона не збирається нас залишати, і в останні дні свого владарювання накидала цілу гору снігу, аби ще раз нагадати всім про свою силу і невідступність.
На центральній площі Великої Писарівки минулої неділі її жителі та гості святкували. На жаль, бажаючих взяти участь у такому дійстві виявилося не так уже й багато — чи холоду злякалися, чи наметених кучугур, проте артисти художньої самодіяльності районного будинку культури піснями закликали Весну, очікуючи на весняне тепло. Всіх присутніх зі святом привітав заступник голови РДА Володимир Леонов. Великописарівський селищний голова Сергій Драгун також привітав жителів селища та гостей зі святом. Він прийняв від Весни смачний коровай, який потім роздав усім присутнім.
Деякі підприємці пропонували покупцям свій крам, фермерське господарство „Світанок” вивозило свою продукцію — макаронні вироби, борошно, гарячий хліб та інше.
Бажаючі мали змогу поласувати гарячими шашликами, запропонованими місцевими підприємцями.
Найвеселіше було малечі. Адже дітвора із задоволенням каталися на святково вбраних санях, у які був запряжений баский кінь місцевого жителя В’ячеслава Негреби.
Цікавими були спортивні змагання з перетягування канату. Переможці за активну участь отримали призи. Не залишилися без призів і троє найспритніших — це ті, які дісталися верхівки традиційного стовпа, а також один із учасників, який підійняв гирю вагою 24 кг 105 разів. Весело й завзято сильна половина людства змагалася з інших народних видів спорту.
Свято закінчилося, всім хотілося сказати: „До побачення, Зимо, здрастуй, Весно!” Та все ж таки хотілося б, аби жителі нашого селища не стояли осторонь і надалі більш активно долучалися до масових заходів, не були байдужими до традицій нашого краю.
Олена Тягленко.