Каталог статей

Зарахували до своїх лав

У далекому 1943-ому під час визволення селища Кириківки загинуло більше трьохсот радянських воїнів. Серед тих, хто відзначився в бою за населений пункт і при цьому лишився живим, був Іван Лисенко — старший сержант 600-го стрілецького полку 147-ї стрілецької дивізії. Про його подвиг — підбиті сім танків протягом одного бою — районна газета вже розповідала читачам. Автором останньої публікації на цю тему був учитель Правдинської школи-інтернату, краєзнавець Валентин Царенко. Його матеріал знайшов відгук у читачів. Зокрема до редакції звернулася жителька Кириківки, завідуюча краєзнавчим музеєм колишнього цукрового заводу ім. газети «Правда» Олена Павлівна Петренко. Вона як хранителька історії селища до цього часу зберігає музейну інформацію, у тому числі й ту, що стосується воєнного періоду. 
Олена Павлівна запропонувала свої матеріали про Героя Радянського Союзу І. Т. Лисенка. Так, посилаючись на газету «Красное знамя» (№93 від 4 серпня 1984 року), вона розповіла, що в далекі вісімдесяті роки минулого століття в честь 40-річчя Перемоги колектив молочнотоварної ферми колгоспу «Ленінський шлях» на своїх зборах зарахував у списки тваринників Героя Радянського Союзу Івана Тимофійовича Лисенка, який у 1943 році здійснив подвиг, звільняючи Кириківку від фашистських загарбників. На ім’я героя відрахували 64 карбованці, які перерахували в фонд Миру. У числі правофлангових доярок тоді були відзначені Л.П. Добромирська, В.М. Кубаревич, Є.В. Назаренко, Н.П. Цимбал.
Шефи ферми — учні Кириківської середньої школи — провели благоустрій території двору, оформили стенд про Героя Радянського Союзу І.Т. Лисенка, виступили з концертами художньої самодіяльності. За це вони були нагороджені бібліотекою.
Також О.П. Петренко у своєму листі цитує спогади колишнього помічника начальника штабу 600-го стрілецького полку М.О. Химича, опубліковані в 1986 році в газеті «Ленінська правда». І хоч про подвиг І.Т. Лисенка в районній газеті мова йшла не так давно, Олена Петрівна вважає незайвим розповісти про це ще раз більш детально. Тож ми пропонуємо нашим читачам розповідь Миколи Химича про героїчний подвиг воїна, здійснений на нашій землі.

„Вела його відвага...”

Про запеклі бої на сумській землі у серпні 1943 року написано багато. Кожна їх хвилина народжувала свого героя. Це трапилося поблизу Кириківки.
Фашисти будь-що намагалися відбити у нас станцію. Вони підганяли до неї ешелони з танками і прямо з платформи кидали їх у бій. Близько 50 танків атакувало позиції 600-го стрілецького полку. За ними йшла піхота. На лівому фланзі діяв взвод ПТР під командуванням лейтенанта Бабенка.
— Не пройдете, гади! — крикнув старший сержант Лисенко. І коли ворожий танк опинився за 100 метрів, натиснув на спусковий гачок. Танк завмер. Але радіти було рано: другий і третій танки розвернулися на бронебійників. Лисенко швидко змінив позицію і дав один за одним ще кілька пострілів. Запалав другий танк. А третій опинився поруч, біля окопу. Лисенко знову вистрелив. Танк зупинився, але фашист продовжував стріляти з кулемета.Тоді Лисенко одну за одною кинув дві гранати. Ворожа машина спалахнула. Раптом у повітрі засвистіло. „Лягай!” — крикнув Лисенко напарнику, по звуку визначивши, що снаряд впаде близько.
На мить перед очима зблиснуло полум’я, у вухах задзвеніло. Старший сержант навіть не відчув болю. Опам’ятався від брязкоту гусениць четвертої машини. Він підняв руку, навпомацки знайшов бронебійну рушницю, але тієї ж миті відсмикнув руку від розпеченого ствола. На превелику силу, повернувши голову, Лисенко побачив, що затвор розколотий, стріляти не можна.
„Що робити?” — пульсувала в голові думка. І в ту ж хвилину повіяло бензином: танк ішов прямо на нього. Бігти не можна, залишатися лежати на місці — теж. Лисенко вибрав єдино правильне рішення. Сильним стрибком скочив на танк. Той закрутився на місці, ніби силкуючись скинути небезпечну ношу. Але старший сержант тримався міцно. Тоді танк рвонув уперед. Біля одного із окопів Лисенко побачив наших загиблих бронебійників, а поряд — бронебійну рушницю. Зіскочив з танка, схопив зброю і вистрелив навздогін фашистській машині. З танка вирвалися язики полум’я.
На вулицях Кириківки Іван Тимофійович Лисенко підбив ще 3 танки.
Сім танків за один бій!!!
За цей подвиг старшому сержанту І.Т. Лисенку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Несподіваний фінал

Та, на жаль, у цієї геройської оповіді зовсім не героїчне закінчення. На запити О.П. Петренко і М.О. Химича про подальшу долю Івана Лисенка, який отримав звання Героя Радянського Союзу за кириківський бій, вони отримали лист із головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР. Заступник начальника управління В. Баришев повідомляв, що «в ході вивчення документів установлено, що Лисенко І.Т. у кінці війни здійснив низку військових злочинів, за які тричі притягувався до кримінальної відповідальності й був засуджений у загальній сумі до 22 років позбавлення волі.
У зв’язку з тим, що на момент притягнення Лисенка І.Т. до кримінальної відповідальності слідчим і судовим органам не було відомо про присвоєння йому звання Героя Радянського Союзу й нагородження орденом Слави ІІІ ступеню, Військовий трибунал гарнізону радянських військ у Будапешті вироком від 20 жовтня 1945 р. порушив клопотання перед Президією Верховної ради СРСР про позбавлення його тільки медалі «За бойові заслуги». Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 березня 1948 року він був позбавлений цієї нагороди. 
Враховуючи тяжкість здійснених злочинів, Лисенко І.Т. підлягав позбавленню і звання Героя Радянського Союзу, й ордена Слави ІІІ ступеню. 
У зв’язку з тим, що в 1955 році він відбув термін покарання, а 20 січня 1984 року помер, Головне управління кадрів вважає недоречним ставити питання про позбавлення його вищого ступеню відзнаки й ордена Слави ІІІ ступеню».
Причини засудження І.Т. Лисенка невідомі. Спроби працівників редакції знайти більш детальну інформацію про це результатів не мали. У ті часи могли засудити як винних, так і не винних людей. До того ж, судячи із листа головного управління кадрів Міноборони СРСР, із передбачених 22 років він відбував покарання 10. Можна робити різні припущення, та як би там не було, Іван Тимофійович Лисенко під час визволення Кириківки здійснив героїчний подвиг і для нас він назавжди залишиться Героєм.