Говорячи про здоров’я, ніхто, мабуть, не заперечить, що воно — основний фактор як буття окремої людини, так і нації загалом. А без здорової нації не можливо мати сильну державу. На жаль, у нашій державі медична галузь перебуває нині не в кращому стані: вона продовжує працювати на старих принципах у той час, як її потреби не забезпечуються навіть на 50%. Тож як бути, де знайти необхідні для нормального функціонування галузі ресурси?
Якщо взяти світовий досвід, то людство нічого кращого не придумало, як страхову медицину. Для її запровадження в нашій державі суспільство має усвідомити важливість прийняття рішучих кроків для реформування медичної галузі як на місцевому рівні, так і на загальнодержавному. Недостатність фінансування в галузі охорони здоров’я потребує запровадження в державі не лише гарантованого державою медичного страхування, а й добровільного медичного страхування як важливого та соціально орієнтованого виду страхування, спрямованого на надання якісних медичних послуг застрахованим особам.
Про необхідність запровадження страхової медицини в Україні говорять давно, та до цього часу немає чіткого законодавства, яке стало б основою для реального переходу на страхову медицину. Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я розробив рекомендації щодо шляхів реформування охорони здоров’я в Україні. Ці рекомендації нещодавно стали предметом розгляду громадських слухань, проведених обласною держадміністрацією спільно з облрадою за участю страхових компаній. Учасники вищезгаданих громадських слухань вирішили звернутися до Верховної Ради з пропозицією прискорити роботу для прийняття єдиного Закону «Про обов’язкове соціальне медичне страхування», де б ураховувалися вже існуючі законопроекти щодо фінансування охорони здоров’я та перетворення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Фонд державного соціального медичного страхування.
Аналізуючи ситуацію з добровільного страхування в області, заступник голови облдержадміністрації Олександр Цупро відзначив декілька проблемних моментів. Це й різне сприймання людьми страхової медицини — від дуже позитивного до вкрай негативного, і бажання більшості керівників підприємств перекласти клопіт за витрати на лікування підлеглих на страхові компанії, і пасивне ставлення до страхової медицини з боку медичних закладів. Та й населення області мало інформоване про принципи та механізми роботи добровільного медичного страхування.
Хоча за результатами діяльності декількох страхових компаній області можна говорити про готовність населення до запровадження добровільної страхової медицини. Прообразом ДСМ у нас у районі є центральна лікарняна каса, членами якої є понад тисячу жителів району. Послугами страхових компаній, що діють на території району, для ДСМ скористалися одиниці великописарівчан. Тож район потребує надійних партнерів для реалізації важливого соціального проекту — розвитку добровільного медичного страхування. Сьогодні страховим компаніям мало стовідсотково виконувати свої страхові зобов’язання перед клієнтами — вони мають бути готовими до конкретної фінансової участі у вирішенні проблем у медицині того району, де працюють СК. У справі запровадження добровільної страхової медицини могли б позитивну роль відіграти й профспілки.
Як уже зазначалося, світова практика засвідчує, що кращого механізму захисту від фінансових ризиків, ніж страхування, людство не винайшло. Тому треба всім усвідомити, що якщо ми хочемо жити як у Європі, нам треба рухатися в тому ж напрямі. Для галузі охорони здоров’я — це впровадження медичного страхування.
Володимир Могилевський,
заступник голови райдержадміністрації.
| 
