Каталог статей

Конституція України визначає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. У разі невиконання фізичними та юридичними особами судових рішень добровільно, законодавство України передбачає порядок примусового виконання судових рішень.

         Закон України «Про виконавче провадження» передбачає повноваження органів державної виконавчої служби щодо забезпечення виконання судового рішення. Зокрема, примусове виконання судового рішення може забезпечуватися за рахунок звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника,  у тому числі якщо вони перебувають  в  інших  осіб  або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну  плату  (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення  в  боржника   і   передача   стягувачу   певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням. Окрім того, у разі добровільного невиконання судового рішення з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що  підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що  підлягає  передачі  стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання  боржником  у той самий строк рішення, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити  певні  дії  або утриматися від їх вчинення, виконавчий   збір   стягується  в  розмірі  шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  з  боржника  -  юридичної  особи.

         Законодавством України передбачена адміністративна та кримінальна відповідальності за порушення встановленого порядку примусового виконання судових рішень. Так, ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, і карається штрафу від двадцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

         Кримінальним кодексом України встановлено кримінальну відповідальність за опір державному виконавцю під час виконання ним службових обов’язків, яке карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до двох років (ст. 342); за вплив у будь-якій формі на працівника державної виконавчої служби з метою перешкодити виконання ним службових обов’язків або добитися прийняття незаконного рішення, яке карається  штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців (ст. 343); за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт, яке караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (ст. 388).

         Прикрий випадок порушення заборон, передбачених ст. 388 КК України мав місце і на території В.Писарівського району. На примусовому виконанні у відділі ДВС В.Писарівського РУЮ перебувало рішення В.Писарівського районного суду щодо стягнення з громадянки C. заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на користь управління Пенсійного фонду України у В.Писарівському районі. З метою забезпечення виконання судового рішення на майно боржниці накладено арешт та передано останній на відповідальне зберігання. Проте C. вчинила дії щодо приховування арештованого майна, тобто злочин, передбачений ст. 388 КК України, за що піддана кримінальній відповідальності.

         Крім того, під час виїзду державного виконавця спільно з працівниками правоохоронних органів до місця приживання громадянки С, для вчинення виконавчих дії з арештованим майном, остання активно чинила опір державному виконавцю та працівникам правоохоронних органів, в результаті чого заподіяла тілесні ушкодження працівнику правоохоронного органу, за що в подальшому притягнута до кримінальної відповідальності.

         Беручи до уваги викладене, закликаю виважено, обираючи правомірні моделі поведінки, виконувати судові рішення та пам’ятати, що порушення вимог чинного законодавства у зазначеній сфері тягнуть за собою юридичну відповідальність.

Прокурор Великописарівського відділу

Охтирської місцевої прокуратури

юрист 3 класу                                                                               р. Сопіга